|
|
Лікар радить, консультує, інформуєТокарєва Вікторія Миколаївна
сестра медична старша
Профілактика грипу Пам'ятка з профілактики грипу та інших гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) ГРІ — це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів. Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу — повітряно-крапельний. Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем. Профілактика захворювань. Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРІ та ГРЗ. Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:
Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:
На що необхідно звернути увагу:
Прес-служба МОЗ України
Грип: клініка, лікування, профілактика Грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) належать до найпоширеніших інфекційних хвороб, які можуть викликати епідемії та пандемії. Найвища інтенсивність та екстенсивність епідемічного процесу, спричинення значних соціальних та економічних збитків зумовлюють особливу актуальність проблеми контролю за даною групою інфекцій, особливо за грипом, на державному рівні. Всупереч тривалим дослідженням, грип та його збудники залишаються найбільш дискутованими, і щороку людство повертається знову і знову до проблем, пов’язаних із ними. Сьогодні грип та ГРВІ реєструються на всіх континентах. Особливістю цих інфекцій є швидке поширення серед населення. Під час епідемічних спалахів хворіє до 50–60% населення ураженого регіону, що призводить до великих економічних збитків. Показник смертності від неускладненого грипу становить 0,01–0,2%, але він різко збільшується, особливо у разі виникнення грипу в літніх і ослаблених людей, або у тих, хто має хронічні захворювання серця, легень, у малолітніх дітей. Із групи всіх ГРВІ особливе значення має захворюваність на грип. Зараз грип залишається неконтрольованою або малокерованою інфекцією. Збудники грипу та інших ГРВІ малостійкі до дії світлових і ультрафіолетових променів, дезінфікуючих речовин, підвищеної температури, однак добре зберігаються при низьких температурах. Основне джерело грипу — хвора людина, яка заразна протягом усього періоду хвороби (5–7 днів), рідше — в період реконвалесценції, механізм передачі інфекції — краплинний. Небезпечні особи із стертим і безсимптомним перебігом хвороби, котрі продовжують вести активний спосіб життя. Уражаючи слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, віруси спричиняють катаральні явища, кашель і чхання, що призводить до масового потрапляння їх у повітря. Проте невисока їх стійкість зумовлює поширення збудників лише у межах помешкання, де перебуває хвора людина чи носій. Епідемічний процес під час грипу різко інтенсифікується завдяки швидкому і масовому переміщенню людей, а також великому їх скупченню. За нинішніх умов збудники грипу здатні розповсюдитись у більшості країн протягом декількох місяців. На початку епідемій найчастіше уражаються діти та літні люди. Епідемічне і пандемічне поширення грипу зумовлюють лише віруси типу А. Захворюваність, спричинена вірусом В, підвищується на спаді епідемій грипу А. Вірус грипу С спричиняє спорадичні захворювання. Інкубаційний період триває від декількох годин до 2 діб. Розрізняють типовий (з наявністю токсикозу і катаральних явищ) та атиповий грип. Характерні форми останнього — блискавична, без температури, без катаральних явищ. Типовий грип розпочинається раптово: хворого морозить, швидко наростає головний біль і підвищується температура тіла до 39–400С. Біль локалізується в дільниці лоба, надбрівних дуг, очних яблуках. Незабаром приєднується біль і ломота в м’язах, крупних суглобах і попереку, з’являється відчуття жару. В наступні дні самопочуття хворого погіршується, наростає слабкість, дратує яскраве світло, шум. Тяжкий перебіг грипу супроводжується запамороченням, маренням, порушенням свідомості. У хворих закладає ніс, дере в горлі, вони часто чхають. З’являється сухий кашель, який супроводжується болем за грудиною, часто приєднується осиплість голосу, трапляються носові кровотечі, нежить. У третини хворих відзначаються напади трахеїту: виникає надсадний кашель, лице синіє, очі "наливаються" кров’ю і сльозяться, з носа виділяється рідкий слиз. Під час огляду хворого привертає увагу гіперемія і одутлість обличчя, блиск очей, помірний кон’юнктивіт, сльозотеча. М’яке піднебіння і задня стінка носоглотки гіперемійовані, дещо набряклі, виявляється енантема у вигляді дрібної зернистості. Артеріальний тиск має тенденцію до зниження. Тони серця ослаблені. У легенях часто жорстке або ослаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи. Багато реконвалесцентів відзначають швидку фізичну і розумову втому, дратівливість, такий стан може тривати 3–4 тижні. На тлі грипу можуть виникати різноманітні ускладнення: бронхіт, пневмонія, набряк легень і мозку, гайморит, фронтит, отит тощо. Рідше виникають інфекційно–токсичний шок, міокардит, менінгіт, енцефаліт, а також загострення супровідних хронічних хвороб — ревматизму, туберкульозу, нефриту тощо. Діагностувати грип у період спалаху не тяжко, однак у міжепідемічний період підтвердити діагноз можна лише на підставі вірусологічних та серологічних досліджень. Під час епідемічних ускладнень важливого значення набуває організація своєчасної лікувальної допомоги населенню. Виправдала себе практика медичного обслуговування хворих переважно вдома. У гарячковий період і наступні 2 дні хворий повинен дотримуватись ліжкового режиму. Рекомендується молочно–рослинна вітамінізована дієта, вживання великої кількості теплої підкисленої рідини (чай із лимоном, фруктові соки). Широко використовують гарячі напої з ягід калини, малини, настій квітів липи, бузини, листя суниць, евкаліпта, хвощу польового, квітів ромашки, а також гаряче молоко з медом. Як відволікальні засоби, показані гірчичники на грудну клітку, литки і підошви. Призначення антибіотиків під час грипу неефективне. Показаннями до їх застосування можуть бути: наявність хронічного вогнища інфекцій, ознаки приєднання вторинної інфекції, різке ослаблення організму з вираженим імунодефіцитом, тривалість лихоманки більше, ніж 5 днів при вираженій інтоксикації. З профілактичною метою призначення антибіотиків не лише не показане, але навіть шкідливе, оскільки вони можуть посилювати сенсибілізацію, імунодепресію. Якщо ж антибіотик необхідний, то вибір його визначається характером ускладнення, алергологічним анамнезом хворого, ступенем токсичності препарату тощо. У період епідемії грипу застосовуються різні протиепідемічні заходи. Зокрема, хворих ізолюють вдома, а при відповідних клінічних показаннях — у лікарні. З метою раннього виявлення хворих здійснюють регулярний нагляд за дітьми у дошкільних закладах, а також за працівниками підприємств. Для зменшення кількості відвідувачів у поліклініках хворим надають медичну допомогу, переважно у домашніх умовах, тимчасово припиняють організацію масових заходів (фестивалів, концертів, зборів тощо). Працівники лікувальних закладів, пологових будинків, яслів, а також торгових закладів і транспорту застосовують марлеві маски. У домашніх умовах носовички і посуд хворого дезінфікують кип’ятінням або хлоруванням. Для активної специфічної імунізації проти грипу останнім часом запропоновано інактивовану інтраназальну та парентеральну вакцину. Застосування інактивованих вакцин зменшує захворюваність у 1,5–2 рази. В Україні зареєстровано наступні протигрипозні вакцини "Флюарикс", "Ваксигрип", "Інфлувак", "Грипол", які виготовляються іноземними фірмами. Всі вони містять антигени 3 типів вірусу, що суттєво збільшує їх ефективність. Противірусну терапію бажано призначати в перші 2–3 дні хвороби, адже у пізніші терміни вона мало ефективна. Для цього необхідно використовувати один із наступних противірусних препаратів: – Ремантадин — дорослим вживати внутрішньо після їжі по 100 мг тричі на день в 1–й день, в 2–й і 3–й — по 100 мг двічі на день, в 4–й і 5–й — по 100 мг 1 раз. Курс лікування 5 днів. – Таміфлю — по 75 мг двічі на добу, протягом 5 днів. – Арбідод — по 0,2 г до їжі тричі на день, протягом 3–5 днів. – Виразол (рибавірин) — дорослим по 0,2 г всередину, після їжі 3–4 рази на день протягом 3–5 днів. – Дейтифорин — дорослим внутрішньо до їжі по 0,1г тричі в 1–й день, на 2–й і 3–й — по 0,1 г двічі, на 4–й і 5–й — по 0,1 г 1 раз. З метою екстреної профілактики грипу та ГРВІ під час підвищення захворюваності уваги заслуговує 0,25–0,5% оксолінова мазь, якою необхідно змащувати слизову оболонку носа двічі–тричі в день, а для лікування необхідно змащувати слизову носа 3–4 рази на день протягом 4–5 днів захворювання. Оксолін має противірусну дію у відношенні до вірусу грипу. Оксолінову мазь можна застосовувати як самостійно, так і в комбінації з ремантадином без будь–яких протипоказань. Особливо доцільно таку профілактику проводити серед студентів, військовослужбовців та інших масових колективів. Сезонні профілактичні заходи здійснюються в період підвищення захворюваності. Для цього декілька тижнів можна застосовувати імуностимулювальні (метилурацил, амізон, аміксин) та загальнозміцнювальні препарати і процедури. Неспецифічні засоби профілактики грипу можуть бути суттєвим доповненням до вакцинації або навіть альтернативою їй. Насамперед, це фізичне виховання, загартування, рефлексопрофілактика тощо. М.А. Колодій, головний лікар Харківської обласної клінічної інфекційної лікарні, кандидат медичних наук, доцент Загортування дітей
Загартовування дітей необхідно для того, щоб підвищити їх стійкість до впливу низьких і високих температур повітря і за рахунок цього запобігти часті захворювання. Основні ефекти процедур, що гартують: * Зміцнення нервової системи, * Розвиток м’язів і кісток, * Поліпшення роботи внутрішніх органів, * Активізація обміну речовин, * Несприйнятливість до дії хвороботворних чинників.
Засоби загартовування прості й доступні. Головне відкинути багато укорінені забобони бабусь і батьків і не кутати малюків, не боятися свіжого повітря. При загартовуванні дітей слід дотримуватися таких основних принципів: * Проводити загартовуючі процедури систематично, * Збільшувати час впливу загартовуваного фактора поступово, * Починати загартовування в будь-якому віці, * Ніколи не виконувати процедури, якщо малюк замерзнув, тобто не допускати переохолодження дитини, * Уникати сильних подразників: тривалого впливу холодної води або дуже низьких температур повітря, а також перегрівання на сонці, * Правильно підбирати одяг та взуття: вони повинна відповідати температурі навколишнього повітря і бути з натуральних тканин і матеріалів, * Загартовуватися всією сім’єю, * В приміщенні, де перебуває дитина, ніколи не курити.
Починати загартовування немовляти можна з 6-7-го дня життя після огляду малюка лікарем-педіатром. Загартовуючі повітряні процедури: Провітрювання кімнати. Температура повітря в кімнаті маляти має бути від 20 до 22 градусів. Провітрювання взимку можна проводити в присутності дитини. За рахунок відкритих кватирок і вікон швидко досягається зниження температури повітря на 1 градус. Повторюють провітрювання взимку 4-5 разів на день, а влітку доступ свіжого прохолодного повітря повинен бути постійним. Наскрізне провітрювання проводять при відсутності малюка в кімнаті. Прогулянки. Влітку новонароджених можна виносити на вулицю вже з першого тижня життя. Тривалість перших прогулянок – від 20 до 40 хвилин. У нашій кліматичній зоні дітей перших тижнів життя можна виносити на вулицю при температурі повітря не нижче -5 градусів на 15-30 хвилин. Поступово збільшую тривалість прогулянок до 1-2 годин. Малюки старше 3-х місяців добре переносять мороз до -10 градусів. А піврічні діти можуть гуляти і при морозі -15 градусів. До 2-3 місяців дитини взимку краще тримати на руках, а не в колясці, щоб не допустити його переохолодження. Повітряні ванни під час сповивання. Малюка залишають голеньким на пеленальном столику, краще в положенні на животі протягом 2-3 хвилин. Поступово до 6 місячного віку тривалість повітряних ванн варто довести до 15 хвилин, а до року – до 30 хвилин. Ослаблених дітей привчають до прохолодного повітря поступово: спочатку розкривають тільки ручки і ніжки, а потім тільце до пояса, а через кілька тижнів – залишають дитину роздягненого повністю на кілька хвилин (наприклад, по 5 хвилин 3-4 рази на день). Влітку повітряні ванни слід проводити на відкритому повітрі в тіні дерев.
При перших ознаках переохолодження дитини й появі “гусячої шкіри”, посиніння губ, занепокоєнні маляти варто негайно одягти! Загартовування водою може проводитися як місцеві або загальні процедури. До місцевих процедур відносять умивання, обтирання, обливання, ванни. Загартовування тільки тоді ефективно, коли холодною водою обливають теплу дитини. Традиційні водні процедури: Для дітей з самого народження: загальні ванни з обливанням. Купають дитину як звичайно при температурі води у ванні близько 37 градусів. Готують в іншому посуді воду для першого обливання температурою на 10 градусів нижче, ніж у ванні (близько 26 градусів). Виймають малятко з ванночки, тримають його на долоні дорослого спинкою догори і спочатку обливають йому стопи прохолодною підготовленою водою, а потім спинку уздовж хребта до потилиці. Іноді малята від несподіванки навіть скрикують або “крекчуть”, але потім швидко звикають до процедури. Після обливання дитини промокають, закутують у просту і байкову пелюшки. Через 15-20 хвилин його переодягають. Рекомендується кожні 3-5 днів знижувати температуру води для обливань на один градус, доходячи до температури води18-20 градусів. Діти більш старшого віку, які адаптовані до процедури, самі вимагають обливання більш холодною водою після теплої ванни або душу. Обливаючи малюка, примовляють: “з гусака – вода, з (ім’я дитини) – худоба!” Підмивання, умивання. Тривають 1-2 хвилини. Спочатку їх проводять теплою водою (28 градусів), а потім кожні 2-3 дня знижують температуру води на 1 градус – до 22 градусів. Стежити, щоб ніжки малюка перед підмиванням були теплими! Після процедури загортають дитину в пелюшки на 15-20 хвилин. А потім переодягають. Для дітей з 2-х місяців: загальні вологі обтирання. Спочатку готують шкіру дитини до майбутньої процедурою. Для цього сухою фланелевою пелюшкою або шматочком вовняної тканини щодня вранці розтирають тіло, руки і ноги дитини до рожевого кольору. Через 7-10 днів можна приступати до обтирання водою. Рукавицю з махрової тканини або рушник змочують у воді (35-36 градусів взимку і 33-34 градуса влітку), злегка віджимають і обтирають руки – від пальців до плеча, ніжки – від стоп до стегна, груди, живіт, спину. Таким чином досягається поєднання дії масажу і води. Відразу ж після обтирання витирають змочену частину тіла рушником до легкого почервоніння шкіри. Один раз на 5 днів температуру води для обтирань знижують на 1 градус, доводячи її до 28 градусів. Тривалість процедури – 3-4 хвилини. Краще проводити її перед денним сном. Для посилення рефлекторного впливу води на шкірі можна використовувати розчин солі (1 чайна ложка на склянку води). Інтенсивні методи загартовування До інтенсивних методів загартовування відносять ті методи, при яких відбувається хоча б короткочасний контакт тіла зі снігом, крижаною водою або морозним повітрям. Проміжне місце між традиційним і інтенсивним загартовуванням займають контрастні процедури. При хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів у дітей, тонзиліті, аденоїдах корисніше застосовувати контрастні процедури. Основні види контрастних процедур, що загартовують: * Контрастні ванни для ніг, * Контрастне обтирання, * Контрастний душ, * Сауна, * Російська лазня. Контрастне обливання ніжок: ставлять два тази з такою кількістю води, щоб рівень її доходив до середини гомілки. В одному тазу вода повинна бути гарячою 38-40 градусів, а в іншому при першій процедурі – на 3-4 градуси нижче. Малюк спочатку занурює ніжки в гарячу воду на 1-2 хвилини і борсається ними у воді, а потім “перескакує” в таз з прохолодною водою на 5-20 секунд. Так можна змінювати гарячі і прохолодні ванни для ніг 3-6 раз. Кожні 5 днів температуру води у другому тазу знижують на 1 градус, доводячи до 17-12 градусів. У ослаблених дітей процедуру потрібно закінчувати тазом з гарячою водою, а у міцних і здорових – з прохолодною. Придумайте малюкам свою казку або забавну історію, щоб проводити контрастні процедури у вигляді гри або вистави. Контрастний душ можна використовувати для дітей старше 2-х річного віку. При цьому маля стоїть під “гарячим дощиком” 1-2 хвилини, а потім під “холодним” – 10-20 секунд. Чергувати 5-10 разів.
Реакція Манту - профілактика туберкульозу Реакція Манту - це основний метод профілактичного обстеження дітей на туберкульоз, імунологічний тест, який показує, чи є в організмі туберкульозна інфекція.Реакція Манту - це реакція організму на введення туберкуліну. У місці введення препарату в шкіру виникає специфічне запалення, викликане інфільтрацією лімфоцитами - специфічними клітинами крові, відповідальними за клітинний імунітет (на відміну від антитільної імунної відповіді, при якому основну роль відіграють білки-антитіла). Фрагменти мікобактерій як би притягують до себе лімфоцити з пролягаючих поблизу кровоносних судин шкіри. Але в гру вступають не всі лімфоцити, а тільки ті, що вже повністю або частково «знайомі» з паличкою Коха. Якщо організм вже мав шанс «познайомиться» з цієї мікобактерією туберкульозу, то таких лімфоцитів буде більше, запалення інтенсивніше, а реакція буде «позитивною» (є інфікування паличкою Коха). Природно, позитивна реакція означає, що запалення перевищує таке, що викликається самим уколом і якийсь діагностичний поріг. Вимірюючи лінійкою діаметр папули (запальної «бляшки» або «гудзика») можна оцінити напруженість імунітету до туберкульозної палички.Строго кажучи, реакція організму на туберкулін є однією з різновидів алергії (бо туберкулін сам по собі не є повноцінним антигеном, але скоріше алергеном).
Перша Манту ставиться у рік
Щорічним обстеження за допомогою внутрішньошкірної проби Манту підлягають практично здорові діти і підлітки, починаючи з 12-місячного віку, незалежно від результатів попередньої проби.І тут починаються суперечності. Доведено, що постановка проби не має сенсу у дітей молодше 12 місяців, бо результат проби буде недостовірним або неточною, у зв'язку з віковими особливостями розвитку імунної системи - реакція може бути псевдонегативною. Діти молодше 6 місяців нездатні адекватно відповідати на пробу Манту. Але при цьому існує наступна практика: дітям, не щепленим у період новонародженості, проба Манту ставиться 2 рази на рік, починаючи з 6-місячного віку, до проведення дитині щеплення вакциною БЦЖ.
Догляд за «гудзичком» Після введення туберкуліну утворюється специфічне вибухання верхнього шару шкіри більш відоме як «гудзичок».Неправильне поводження з місцем постановки проби може вплинути на результат реакції, а це не потрібно ні пацієнтові, ні лікареві. До моменту оцінки результатів не треба мазати гудзичок зеленкою, перекисом. Дуже важливо не допускати контакту місця проби з водою та іншими рідинами. Не потрібно заклеювати ранку лейкопластиром - під ним шкіра може потіти. Не допускайте того, щоб дитина розчісувала місце введення туберкуліну. Після оцінки результатів, якщо утворився гнійничок або виразка, її можна обробляти як будь-яку іншу ранку, із застосуванням всіх традиційних засобів.
Що може вплинути на реакцію Манту? Реакція організму на туберкулін є однією з різновидів алергії. Саме тому наявні алергічні захворювання можуть впливати на результат проби Манту - це і харчова або медикаментозна алергія, і алергічний дерматит. На результат реакції можуть впливати недавно перенесені інфекції, хронічна патологія, імунітет до нетуберкульозним мікобактеріям, вік. Не останню роль грають і інші супутні фактори: індивідуальні характеристики чутливості шкіри, фаза менструального циклу у дівчат, збалансованість харчування дитини. Навіть глисти сприяють позитивній реакції Манту. Вплив на результати проби надають несприятливі екологічні фактори: підвищений радіаційний фон, шкідливі викиди хімічних виробництв.На результати туберкулінодіагностики також можуть впливати різні порушення в методиці її проведення: транспортуванні та зберіганні туберкуліну, при застосуванні нестандартного та неякісного інструментарію, при погрішності в техніці постановки та читання реакцій Манту.Також в Інструкції вказується на можливу індивідуальну непереносимість туберкуліну.З урахуванням перерахованих вище факторів, в ізольованому вигляді, сама по собі позитивна реакція Манту не є 100% доказом інфікування туберкульозом.
Протипоказання до проведення проби Манту:
* Шкірні захворювання * Гострі та хронічні інфекційні та соматичні захворювання в стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину) * Алергічні стани * Епілепсія.
Не допускається проведення проби в тих колективах, де є карантин по дитячих інфекціях - проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину.З огляду на те, що вироблений в результаті щеплень імунітет може вплинути на результат проби Манту, її постановка не повинна проводитися в один день з якими б то не було щепленнями. В іншому випадку збільшується ризик хибнопозитивних реакцій. У випадках, якщо з тих чи інших причин пробу Манту проводять не до, а після проведення різних профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватися не раніше ніж через 1 місяць після щеплення.
БЕРЕЖІТЬ ЖИТТЯ СВОЇХ ДІТЕЙ!
Педикульоз головні, платяні та лобкові. Платяні та головні воші є переносниками висипного тифу, волинської гарячки і зворотного тифу. Оскільки платяні та лобкові воші зараз зустрічаються дуже рідко, а кількість головного педикульозу, навпаки, зростає, то мова піде саме про нього.Воші протягом свого життя, перебуваючи на тілі людини і живлячись її кров'ю, у своєму розвитку проходять три стадії: яйце (тобто гнида), личинка і статевозріла воша. Яйце має довгасту форму, жовтувато-білого кольору, міцно склеєне з волоссям за рахунок речовини, що виділяє самка.Головна воша найчастіше живе у волосяній частині голови, в основному на скронях, потилиці, тімені. Тривалість життя дорослої особини 27-38 діб. Самка відкладає на волоссі до 4 яєць на день, а за життя, відповідно, - до 160 штук. Живиться воша кров'ю. Поза тілом людини головна воша живе 24 години, платяна - 7-10 діб. Розповсюджуються паразити, переповзаючи з однієї людини на іншу під час безпосереднього контакту (за хвилину вони долають 20 см). А також при користуванні спільними речами: одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся. Збереженню проблеми із завошивленням сприяють скупченість населення, недотримання правил особистої гігієни, значні міграційні процеси.Останнім часом почастішали випадки виявлення педикульозу в дітей, які живуть у нормальних умовах, дотримуються правил особистої гігієни. Це, певною мірою, пояснюється біологічними особливостями вошей. Що ж треба робити, якщо виявили педикульоз?Перш за все, кожні 7-10 днів ретельно оглядайте волосся на наявність педикульозу. В разі його виявлення, треба провести відповідну обробку голови, тобто дезинсекцію. Для цього зараз є широкий асортимент препаратів: Педикулін, Педицид, Ніттифор, Нітилон, Локодин.Нанесіть на волосся один із вищевказаних препаратів, зав'яжіть голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримайте відповідний час згідно з інструкцією. Після цього промийте волосся проточною водою з милом або шампунем, після чого вичешіть густим гребінцем загиблих вошей та гниди.Це надзвичайно кропіткий, але важливий процес.Педикульоз не має нічого спільного із відсутністю гігієни. "Воші однаково нападають на бідних і багатих. Потрібно додати, що комахи віддають перевагу людям, які часто миють волосся і у яких шкіра на голові, відповідно, чиста. Так вошам легше смоктати кров. Протягом свого життя, що триває від трьох до чотирьох тижнів, самиці вош відкладають по 200 яєць. "Але при відсутності їжі протягом 48 годин воша вмирає від голоду"Воша не може літати або стрибати, а тільки повзати". Переважно діти, хворі на педикульоз, заражаються тоді, коли вони притуляються один до одного головами. Крім того, передача комах відбувається через висячі рядом головні убори, подушки, ковдри, гребені, щітки для волосся або м'які іграшки. Коли діти міняються шапками або куртками або просто вішають їх поруч в дитячому саду, воші легко переходять від одного господаря до іншого. Діти можуть повернутися в колектив тільки у разі повного позбавлення від цих комах. Лікування потрібно провести як можна швидше, щоб запобігти подальшим випадкам зараження. "Отрута - це єдине, що по-справжньому допомагає. При цьому гинуть не тільки воші, але і гниди.
РАЦІОНАЛЬНЕ Харчування ДОШКІЛЬНИКІВ
На жаль, сьогодні доводиться виключити з харчування дітей такий продукт як печінка. Якщо раніше медики обов'язково радили включати її в харчування дітей, які страждають від анемії, то сьогодні необхідно від цього відмовитися: в печінці тварин накопичується багато хімічних речовин, якими так насичені трави, що їх споживають свійські птахи чи тварини. Треба також пам'ятати про шкідливий вплив нітратів і нітритів на дитячий організм. Ці сполуки, що є також обов'язковим компонентом у виготовленні в нашій харчовій промисловості м'ясних напівфабрикатів і ковбасних виробів, руйнують слизову оболонку шлунка. Крім того, вони є канцерогенами, під впливом яких хромосомний набір клітини здорової людини може змінитися і стати подібним до хромосомного набору ракової клітини. Як же бути з овочами, в яких і містяться ці самі нітрати, - запитаєте ви? Можна вимочувати їх в холодній воді (30-40 хвилин). Ще корисно, крім вимочування, овочі варити дрібно нарізаними. В цих випадках близько 50% нітратів переходить у відвар. В процесі варіння картоплі "в мундирі" у воду іде 21-26% нітратів, а очищеної картоплі - близько 50-56%. Близько 10% нітросполук накопичується в шкірці фруктів і овочів. Тому краще давати дітям очищені яблука, груші, огірки тощо. В капусті ж найбільша кількість нітратів знаходиться в зелених поверхневих листках і качані. В моркві нітрати накопичуються в стержні. Вважають, що якщо стержень значно світліший від моркви, то ця морква містить багато шкідливих речовин і її в сирому вигляді краще дітям не давати. Ще хочеться вас попередити: будьте обережні з тепличними овочами, що цілорічно продаються в магазинах. В останні роки вони стали постійним джерелом отруєнь у дітей. Найменша кількість шкідливих речовин, включаючи азотисті з'єднання, а також радіоактивні елементи, міститься в крупах (зернах злакових культур). Тому не забувайте про каші! В них є багато поживних речовин, необхідних для росту. Існує думка, що тільки м'ясні продукти можуть забезпечити усім необхідним ростучий організм дошкільняти. Страви з м'яса корисні як старим, так і молодим, хворим і здоровим. І ще. Постарайтеся в харчуванні маляти відмовитися від кісткових бульйонів. Колись ними годували тільки худобу, а сьогодні їх найчастіше варять для дітей. Не потрібно готувати і жирних бульйонів. М'ясну ж страву краще подати у вигляді пісного м'яса без гарніру. Якщо дуже хочеться, додайте до нього бурячковий салат. Не рекомендується дітям вживати м'ясо з картоплею, бо це сполучення важке для перетравлювання. Малюки взагалі погано їдять гарніри до м'яса, обираючи м'ясо без гарніру, і це не випадково. Є істина, яку повинна знати кожна мати: не так важливо, скільки з'їсть дитина, важливіше - скільки вона зможе засвоїти! У зв'язку з цим важливо правильно організувати режим харчування малюка. Бажання поїсти виникає тоді, коли людина встигла попрацювати, порухатися. До цього моменту починають активізуватися шлункові ферменти, що перетравлюють їжу. Чим приємніший запах і вигляд їжі, тим активніше працюють травні ферменти і сильніше відчуття голоду. Тому продумайте як краще організувати режим харчування свого дошкільняти і ви зможете попередити багато майбутніх захворювань.
Харчові джерела вітамінів та мінеральних речовин
Компоненти харчування. Харчові джерела вітамінів та мінеральних речовин
Батьки часто впадають в паніку, якщо їхню дитину нудить, у неї діарея або блювота, маючи на увазі, що це ознаки отруєння. На щастя, харчове отруєння трапляється не так часто, тому що причиною діареї або блювоти може бути проста вірусна інфекція, яку діти можуть підхопити в дитячому садку або в школі. Якщо дитина перебуватиме у групі ризику сильних отруєнь, батькам слід навчитися розпізнавати ознаки отруєння і запобігати їх.
Симптоми харчового отруєння у дітей Симптоми харчового отруєння можуть змінюватись в залежності від того, що було його причиною. Часто ознаками отруєння може бути блювота, діарея, нудота та біль у животі. Іншими ознаками при наявності кишкової палички може бути пронос з кров’ю або лихоманка при сальмонельозної інфекції. Токсини, такі як при ботулізмі, можуть стати причиною серйозної нейротоксичних симптомів таких як двоїння в очах, ускладнення при ковтанні, порушення функцій мови і дихальних функцій. Залежно від джерела отруєння симптоми можуть проявитися через кілька годин або днів після вживання зараженої їжі. Лікування харчового отруєння у дітей Так само як і при діареї або блювоті викликаних інфекцією шлунку, лікування харчового отруєння спрямоване на запобігання зневоднення організму. Антибіотики не завжди допомагають у випадках з харчовим травленням, хоча при отруєннях викликаних складними інфекціями і паразитами лікування необхідно. Радимо звернутися до Вашого педіатра, якщо Ви запідозрили симптоми харчового отруєння у дитини, особливо якщо у нього діарея з кров’ю, висока температура та ознаки зневоднення або якщо він не видужує довгий час. Оскільки харчове отруєння складно розпізнати і в наявності не багато методів його лікування, то краще в першу чергу спробувати його запобігти. Наведемо декілька порад як виростити дітей здоровими і запобігти отруєння: * Ретельно мийте руки перед тим як приготувати їжу або подати її на стіл; Що необхідно знати про харчове отруєння у дітей: * Практично кожен продукт може бути заражений і може викликати харчове отруєння, але є деякі продукти, які вважаються потенційно небезпечними для дітей, включаючи непастеризоване молоко та інші молочні продукти, погано приготоване м’ясо і птиця, сирі морепродукти і салати, приготовані в магазинах та супермаркетах;
Виховуємо здорові зубки. Карієс зубів у дітей молодшого віку. Як уникнути і що з ним робити?.
Карієс - це захворювання твердих тканин зубів, що з'являється під час або після їх прорізування за безпосередньої участі мікроорганізмів. На даний момент поширеність карієсу зубів у дітей молодшого віку дуже високою (в середньому, 87% дітей в Україні мають це захворювання). Тому з цією проблемою належить зіткнутися практично кожній мамі. На жаль, щеплень або таблеток від карієсу не існує, але виконання простих рекомендацій допоможе значно знизити ризик її виникнення і зменшити кількість хворих зубів у Ваших дітей. Отже, візьміть на озброєння наступні правила:
Вибір зубної пасти для дітей до 3 років слід зупинити на спеціалізованих дитячих зубних пастах, що не містять таких активних компонентів, як антисептики і фтор. Пасту для малюків немає необхідності спльовувати або змивати під час чищення зубів. Паста не повинна містити також яскраві фарбники і сильні смакові добавки, тому що з-за різкого смаку і запаху, дітям може не сподобатися проведена процедура. Оптимальний вибір - паста ROCS baby. Це гіпоалергенна зубна паста, призначена для чищення зубів дітям з моменту появи першого зуба і до 3 років, тобто до моменту, коли дитина сама навчиться спльовувати пасту. До її складу входить екстракт липи - м'який рослинний компонент, що володіє протизапальною дією (знижує ризик можливого запалення ясен в період прорізування зубів), ксиліт, що захищає молоді зубки малюка від бактерій, що викликають карієс, і що надає пасті ніжний солодкуватий смак. Кількість пасти, необхідний на одне чищення залежить від кількості прорізаються зубів. Зазвичай це кульку завбільшки з половинку чи цілу горошину. Вибір зубної щітки не менш важливий. По-перше, на вибраній Вами зубної щітки має бути зазначено, для якого вона віку призначена (наприклад, "0-2", тобто від моменту появи першого зуба до 2 років). По-друге, зубна щітка для самих маленьких повинна мати суперм'яку щетину (на упаковці має бути вказано: "super soft"). По-третє, робоча частина зубної щітки, тобто голівка із щетинками, повинна бути маленькою і компактною (розмір двох молочних зубків), а ручка, навпаки, великий і об'ємною, щоб дитині було легше і зручніше утримувати щітку в руці.
|
Чим небезпечний педикульоз?На тілі людини паразитують три види вошей:
сьогодні починають формуватися саме в цьому віці. Це хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, такі як хронічні гастродуоденіти, холецистохолангіти і навіть виразкові хвороби. Які ж продукти можна вживати, а чого краще уникнути, якщо у вашій сім'ї дитина дошкільного віку? 