Практичний психолог
Аптер Марина Олександрівна
Графік роботи
практичного психолога Аптер Марини Олександрівни
| Понеділок | 8.00 – 13.00 |
| Середа | 8.00 – 13.00 |
| Четвер | 11.00 – 16.30 |
| П’ятниця | 8.00 – 13.00 |
Перерва 13.00 – 13.30
Консультації
| Понеділок | 8.00 – 11.00 |
| Четвер | 13.30 – 16.30 |
Телефон довіри Департаменту освіти
щоденно з 8.00 до 22.00
тел. (057)764-22-39
Основними завданнями практичного психолога дошкільного закладу є такі:
· Забезпечення якісного психологічного супроводу кожної дитини з метою зміцнення фізичного і психічного здоров’я
· Проводити діагностичні дослідження з метою виявлення можливих проблем розвитку(емоційна і пізнавальна сфери)
Зокрема, здійснювати діагностику психологічної готовності дітей до навчання у школі
· Здійснювати корекційно - розвивальну роботу за потребою
· Надавати консультації всім, хто приймає участь у педагогічному процесі: дітям, вихователям, батькам.
· Сприяти розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей
· Сприяти у профілактиці психічного виснаження і стресостійкості працівників.
Напрямки діяльності:
· Діагностично-дослідницька робота (вивчення рівня адаптації дитини до дитячого саду, рівня психофізичного розвитку, рівня розвитку емоційно-вольової сфери, рівня розвитку пізнавальних процесів)
· Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота (допомога в адаптації до дитячого саду, сенсорний та мовленнєвий розвиток, розвиток комунікативних навичок, емоційно-вольової сфери, пізнавальних процесів, подолання тривожності, замкненості, сором’язливості, агресивності, формування адекватної самооцінки, образу «Я»)
· Психологічна просвіта (лекції для батьків та педагогічних працівників, психолого-педагогічні семінари, доповіді, групові консультації)
· Консультування з питань та проблем дитячо-батьківських відносин, навчально-виховного процесу, а також за особистими запитами.
Адаптація дитини до садка
Дошкільні заклади першими відкривають перед дитиною світ соціально-суспільного життя. Дитячий садок (разом із родиною) бере на себе функції виховання та формування особистості.
Початок відвідування дитиною дошкільного закладу – дуже напружений період, який вимагає від неї перебудови всіх уявлень і стосунків з оточуючими людьми, включення її в нову соціальну ситуацію. Процес адаптації до нових умов через низку обставин: вікових особливостей, стану здоров'я, типу нервової системи, стилю виховання, розвитку ігрових, комунікативних навичок тощо - у різних дітей відбувається по-різному. Одні діти легко налагоджують контакти з дітьми і дорослими, пристосовуються до нових вимог, режиму; процес адаптації у них проходить легко й безболісно. У інших зміна соціальних стосунків, умов існування викликають значні труднощі, дитина стає неспокійною, примхливою, замкнутою, тощо. Порушується емоційна рівновага, травмується психіка.
Щоб процес пристосування дитини до нових умов пройшов максимально безболісно, необхідно підготувати її до цього. За кілька тижнів, до того як дитина почне відвідувати дитячий садок, доцільно змінити перебування з нею батьків, спробувати наблизити режим дитини вдома до режиму дитячого закладу, який вона має відвідувати.
Не слід с першого ж дня залишати дитину у дитячому садку до вечора, тривалість перебування її в новому колективі має становити півтори-дві з половиною години на день і поступово збільшуватись. Краще в перші дні приводити дитину лише на прогулянки, оскільки така ситуація звична для неї, їй легше зорієнтуватися в ній, познайомитись із дітьми та вихователями.
Але слід пам’ятати про таку особливість дітей, яку можна назвати «зараження емоціями»: почне плакати одна дитина, її «підтримає» інша; дитина, яка щойно почала відвідувати дошкільний заклад, може стати свідком плачу і негативних емоцій інших дітей під час прощання з батьками. Немає сенсу говорити про те, як така ситуація вплине на її настрій. Тому бажано приводити дитину до дитячого садка в другій половині дня, на вечірню прогулянку. Тоді можна звернути її увагу на те, як батьки приходять по дітей, як вони радісно зустрічаються, як діти прощаються одне з одним, домовляються про завтрашню прогулянку. Такий позитивний досвід значно полегшує процес адаптації.
Важливу роль у звиканні до нових умов відіграє інтимізація предметів, можливість принести з собою свої іграшки. Завдяки цьому в дитини підтримується фон упевненості; улюблена знайома іграшка допомагає відвернути увагу від прощання.
Здатність почуватись комфортно за відсутності близьких дорослих залежить передусім від психологічного віку дитини. Спочатку дитина пов’язана с матір’ю міцними узами залежності: вона тулиться до мами, вимагає, щоб та завжди була поруч, грається спокійно тільки в її присутності, періодично перевіряє, чи на місці її «зона безпеки».
Адаптаційні труднощі можуть виникати і в досить врівноважених та емоційно благополучних дітей внаслідок їхньої ригідності. Таким дітям надто важко змінювати ритм і спосіб життя. Їх доцільно починати готувати до дитячого садка заздалегідь.
Як батьки можуть допомогти своїй дитині в період адаптації до ДНЗ
1. По можливості розширювати коло спілкування дитини, допомогти йому подолати страх перед незнайомими людьми, звертати увагу дитини на дії і поведінку сторонніх людей, висловлювати позитивне ставлення до них.
2. Допомогти дитині розібратися в іграшках: використовувати сюжетний показ, спільні дії, залучати дитину в гру.
3. Розвивати наслідування в діях: « політаємо, як горобчики, пострибаємо, як зайчики».
4. Вчити звертатися до іншого людині, ділитися іграшкою, жаліти плаче.
5. Не висловлювати жалю про те, що доводиться віддавати дитину в дитячому саду.
6. Привчати до самообслуговування, заохочувати спроби самостійних дій.
